Це рішення відкриває нову сторінку деребану енергетичної інфраструктури місцевими олігархами і блокує доступ для міжнародних інвесторів.

В Україні 20 ОСРів – власників електричних мереж. 6 з них мають державну форму власності і мали б бути приватизовані цього року. Всі вони впродовж років жаліються, що їм хронічно не вистачає грошей на оновлення своїх потужностей – електромереж, якими всі громадяни та підприємства країни отримують електроенергію.

Згідно заяв самих ОСР, мережі в країні зношені на 80% і років через 10 – їх в країні просто не стане, аварії та відключення світла ставатимуться по всім областях щодня. Підтвердження цих невтішних прогнозів є вже сьогоднішня ситуація з тривалістю відключення електроенергії – яка в Україні на кожну людину – більше 700 хвилин на рік, проти 23 хвилин, наприклад, в Німеччині. За цим показником Україна мала би знаходитися в Африці, а не серед європейських країн.

З кожним роком ситуація погіршується і виправити її можна було за рахунок запровадження стимулюючого тарифоутворення, так званих RAB-тарифів, що дозволили б залучити інвестиції і якісно оновити мережі. Цього вимогали міжнародні партнери, це начебто підтримувалось минулою владою.

Тут не все так просто. Для того щоб інвестувати в енергетичну інфраструктуру, треба мати гарантію повернення інвестицій. Її в Україні нема. Протягом 6 років нацрегулятор НКРЕКП пропонує не ті моделі залучення інвестицій в енергетику, що довели ефективність в світі, а збирає український велосипед. Результат очікуваний – 0 європейських інвесторів в галузі за 7 років.

Популярні новини зараз

Соломія Вітвіцька заговорила про рак слідом за Аллою Мазур: "Діагноз підтверджено"

Прогноз на зиму 2020-2021 в Україні: синоптик попередив про -24 морозу та снігопади

Відкрита сукня Тіни Кароль зрадницьки оголила складочки на боках: "Немає слів"

Лазебна пообіцяла українцям надбавку до пенсії: хто отримає по 400 і 500 гривень

Показати ще

2020 року, в самий розпал карантину, регулятор спробував похапцем проштовхнути «нову» методологію. Цього разу зміни стосувалися регуляторної норми доходу на «стару» регуляторну базу активів – 1,0%, на «нову» базу – 15,0%, формул щодо розрахунку амортизації. Експерти ринку вже висловилися, що такий підхід мало що змінить в нинішній ситуації, а отже новий RAB-тариф свою задачу не виконає – західні інвестори на такі умови не прийдуть. І тут картинка починає розвиднюватися, НКРЕКП та головний політичний «куратор» енергетики Андрій Герус не чекають на західних інвесторів. Проведення реформи імітується задля гравців внутрішнього ринку, що вже не раз робив головний «енергетичний експерт» країни.

Навіщо потрібні RAB-тарифи

Введення RAB-тарифу за європейською моделлю істотно збільшило б вартість належних державі пакетів акцій в ОСРах. Причому при переході на RAB-тариф у порівнянні з формулою «витрати +», вартість державного пакету акцій при приватизації збільшується в середньому у 2-3 рази. Чим більшою буде ставка на стару базу активів, тим більшою буде вартість ОСРів при приватизації. Розрахунки проводилися Ернст енд Янг і надавалися ФДМУ восени 2019 року.

Всі мажоритарні пакети акцій, прямо або опосередковано належні державі в ОСРах, а їх 6 (АТ «Харківобленерго, ПАТ «Запоріжжяобленерго», ПАТ «Черкасиобленерго», АТ «Миколаївобленерго», АТ «Хмельницькобленерго» та ВАТ «Тернопільобленерго») вже котрий рік перебувають в переліках об’єктів, що підлягають приватизації.

До цього часу приватизація цих об’єктів не здійснювалася у зв’язку з відсутністю методології стимулюючого регулювання, що могло б дозволити продати такі активи не лише внутрішньому інвестору, а і системним іноземним інвесторам. Проте, чи для них запроваджують методологію, що прибирає економічну логіку в інвестиціях?

Привабливість енергетичного бізнесу зараз помітна кожному. А особливо людям, що хотіли би збільшити свій вплив на енергетичний сектор шляхом поглинання більш прибуткових обленерго, яких в державній власності зараз 6.

Придворні ігри і «сірі кардинали» НКРЕКП

Зв’язна ланка між НКРЕКП та комітетом енергетики Верховної ради ніхто інший, як Андрій Герус – народний депутат, голова комітету Верховної Ради України з питань енергетики та ЖКГ. За інформацією джерел видання, головний «куратор» енергетики Андрій Герус впливає на вирішує питання для свої патронів не тільки у ВР, але і в НКРЕКП. Там Андрій колись працював і лишив чимало знайомих.

Одним із таких знайомих є Дмитро Коваленко. Кар’єрний шлях Коваленка – 20 років державної служби – від керівника відділу технічної експертизи НКРЕКП до крісла члена комісії. Разом з тим, жодного практичного досвіду роботи в обленерго чи сфері комунальних послуг. Він ні разу в житті не закуповував матеріали для ремонту мереж, вугілля для ТЕЦ і не проводив пускових робіт перед початком опалювального сезону. Коваленко – типовий кабінетний експерт. Тим не менш, саме в його руках функціонування нового ринку електроенергії. Саме результатом його рішень став 50 млрд дефіцит про який сказала ТВО міністра енергетики Ольга Буславець та 1 млрд грн щомісячних збитків Енергоатому, про який заявив вже Прем’єр Денис Шмигаль.

Коваленка називають «сірим кардиналом» НКРЕКПУ, що приймає важливі рішення мало не частіше ніж, сам голова комісії Тарасюк. Користуючись тим, що Валерій Тарасюк ­– колишній юрист, член департаменту судової роботи Мінюсту, краще орієнтується в законодавстві, ніж в економіці та енергетиці, Коваленко лобіює рішення, котрі потребують специфічних знань в енергетиці.

Дружба по інтересам Коваленка та Геруса почалась ще в минулому році і особливо стала помітною після впровадження ринку електроенергії. Першою спільною перемогою цих «друзів» стало прийняття НКРЕКП в турборежимі списку змін до Правил ринку, що стосуються цін на балансуючих ринках, ПСО, умов роботи ДП Гарантований покупець. Проти цих змін тоді виступали майже всі українські виробники електроенергії, зовнішні експерти і консультанти. В результаті прийняття цих змін ми побачили в грудні обвал цін на ринку за рахунку зростання економічної привабливості тіньовий сегменту балансуючого ринку. Такі зміни принесли позитив компаніям-трейдерам, що близькі Герусу та їх власникам, зокрема ТОВ Нова Енергетична компанія (НЕК) О.Притики. Притика, до речі, працював разом з Тарасюком у VS Energy російського олігарха Григоришина.

Трейдери почали продавати на Ринку на Добу Вперед електроенергію, не забезпечену виробництвом, це аналог всім відомих ф'ючерсів, які представляють із себе просто торгівлю повітрям. Трейдери стали в примусовому порядку примушувати виробників генерувати електроенергію за ціною на 30% нижче. А НКРЕКП дозволила трейдерам робити це. Постраждали від цього в першу чергу виробники електроенергії, що отримали багатомільярдні збитки.

Саме НЕК за інформацією Бізнес-Цензору, був найбільшим продавцем повітрям.

Ще одним дітищем від дружби Геруса та Коваленка стали зміни до методології RAB-тарифів. На неї всі обленерго країни чекають з 2013 року, оскільки вона нарешті дозволить підприємствам залучати додаткові кошти на оновлення мереж. І тут, 29 квітня, в розпал карантину Нацрегулятор НКРЕКУ оприлюднив нову методологію, що стосується розділення бази активів операторів системи розподілу на стару та нову і нарахування ставки доходності на них на рівні 1% та 15%. Також пропонується повертати інвестиції через 2 роки. Експерти ринку вже висловили свою думку - на таких умовах зовнішні інвестори не будуть мотивовані вкладати в електромережі і тим більше приватизувати державні активи.

Тоді виникає питання, чому реформа, що покликана привести зовнішні інвестиції в країну та електромережі, прописана таким чином, що неї не зацікавиться жодний західний інвестор? Можливо для того, щоб вона була цікава для «інвесторів внутрішніх»? Тих самих, що обвалили ринок трейдингу електроенергією або інших, чиї приватні інтереси далекі від інтересів держави? Вони зможуть зекономити купу грошей на приватизації, а потім знову через Геруса та Коваленка змінити державну політику і добряче заробити на тарифах.

Якщо дітище Геруса та Коваленка виявиться живучим, то державу чекає декілька важливих втрат: втрати держбюджету від заниженої вартості держобленерго якщо не повністю зірвана їх приватизація, змарнована можливість привабити іноземних інвесторів в країну та відсутність інвестицій в електроенергетику і електромережі. А нових власників обленерго – цікавий бізнес та економія шестизначних сум.